​

ДИТЯЧІ ЗАПОВІДІ ДЛЯ МАМ, ТАТ, ДІДУСІВ ТА БАБУСЬ

 

                          Шановні батьки! Пам'ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину.

​

• Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка, стати людиною.

• У моїх очах світ має інший вигляд, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені, що, коли, чому, кожен із нас у ньому має робити.

• Мої ручки ще маленькі — не очікуйте від мене досконалості, коли я застеляю ліжко, малюю, пишу або кидаю м'яча.

• Мої почуття ще недозрілі — прошу будьте чутливими до моїх потреб.

• Щоб розвиватись, мені потрібне ваше заохочення, не тиск. Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки.

• Давайте мені трохи самостійності, дозвольте припускатися помилок, щоб я на помилках вчився. Тоді я зможу самостійно при-ймати рішення у дорослому житті.

• Прошу, не робіть усього за мене, адже я виросту переконаним у своїй спроможності виконувати завдання згідно з вашим очікуванням.

• Я вчуся у вас усього: слів, інтонацій, голосу, манери рухатись. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Тому навчіть мене бути кращою.

• Я хочу відчувати вашу любов, хочу щоб ви частіше брали мене

• на руки, пестили, цілували. Але будьте уважними, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, що заважають мені робити самостійно кроки.

• Любі мої, я вас дуже люблю! Доведіть мені, що ви любите мене також.

 

 

 

 

 

 

  Готовність дитини до школи

      «Бути готовим до школи – не означає уміти читати, писати і рахувати.

                 

             Бути готовим до школи – означає бути готовим усього цього навчитися».

​

 

 

 

 

 

 

 

 

​

       

        Ні, це не означає, що ви даремно вчили абетку та невтомно рахували яблука.

Це означає, що такі навички, як не дивно,– не головне у готовності дитини до

школи.

В інтелектуальному плані у дитини мають бути: певний рівень пізнавальних інтересів, готовність до змін, бажання вчитися. Необхідні уміння долати

труднощі та доводити розпочату справу до завершення. Важливі для успішного навчання й аналітичні навички: уміння порівнювати, зіставляти, робити

висновки та узагальнення.

       Першокласник легко вчитиметься, якщо він допитливий, уважний, з

цікавістю шукає відповіді на питання, уміє слухати і виконувати не дуже привабливе завдання.

Напрацьовувати усі ці навички слід щодня (ігри, ліплення, читання,

спілкування), продовжуючи вдосконалювати їх протягом навчального року.

        Вміння спілкуватися з однолітками, а також здатність виконувати роль

учня допоможуть швидко адаптуватися у шкільному колективі. Дітям, які не відвідували дитячий садок, можливо, попервах у класі буде дещо складно. Адже

у таких малюків уміння спілкуватися у дитячому колективі ще не сформоване. Можуть виникати непорозуміння з однокласниками, з’являтися слізки, відчуття незахищеності. Не панікуйте, а тримайте тісний зв’язок з учителем. Разом з

ним ви допоможете своєму першокласнику відчути себе комфортно.

       Дитина має бути досить самостійною: вміти одягатися і роздягатися, перевзуватися, зав’язувати шнурки, застібати ґудзики, уміти користуватися туалетом.

      Не зайвим буде перед школою відвідати педіатра. Навіть якщо дитина

цілком здорова, ви отримаєте рекомендації щодо профілактики захворювань,

загартовування.

 

                                           

                Поради батькам: як підготувати дитину до школи.

 

       Психологічна готовність дитини до шкільного навчання полягає в тому, щоб до часу

вступу до школи в неї склалися психологічні риси, які властиві школяру.

Вона включає в себе мотиваційну, розумову, емоційно-вольову та соціальну готовність.
 

    До вступу у школу у дитини мають бути сформовані знання про навколишнє середовище:

• знання про себе, про свою родину, про своє місто, вулицю;
• знання про явища природи: пори року, місяці, дні тижня, про явища природи;
• знання про дорослих людей: за віком, професією, якостями характеру.
 

     Займаючись з дитиною, враховуйте такі моменти:

• Плануйте заняття таким чином, щоб діти досягли успіху.
• Хваліть дитину за успіхи.
• Намагайтеся позитивно ставитися до  невдач дитини.
• Будьте терплячі, коли доводиться показувати одне і те саме багато разів.
• Концентруйте увагу на сильних рисах дитини, а не на її слабкостях.

  Плануйте подальшу роботу, опираючись на ці сильні риси.
• Завдання повинні бути достатньо складними, щоб бути цікавими, проте не занадто,

  щоб не викликати у дитини розгубленості.
• Будьте постійними у своїх вимогах до дитини.
• Доручайте відповідати дитині за будь-які види діяльності.
• Надавайте дитині можливість продемонструвати свої досягнення.
• Використовуйте всі можливості матеріалу для того, щоб зацікавити дитину,

   ставлячи проблему, активізуючи самостійне мислення;
• Організовуйте співробітництво з дитиною, здійснюючи взаємодопомогу

   та співробітництво;
• Робіть усе можливе, щоб ваша дитина була щасливою.
   

       Що можна і чого не можна робити до школи?
     

   Зовсім не слід:
• Змінювати режим дня дитини: позбавляти денного сну, прогулянок, ігор;
• Оцінювати все, що робить дитина, так, як оцінюється діяльність учня;
• Проходити з дитиною програму першого класу, насильно замінюючи гру на навчання;
• Занадто багато і одразу все вимагати;свої вимоги формулюєте доступно та поступово;
• Драматизувати невдачі дитини;
• Порівнювати дитину з іншими дітьми;
• Проявляти негативне ставлення до неправильних дій дитини;
• Постійно поправляти дитину, часто примушувати переробляти роботу, тому що це

   призводить до гіршого результату;
• Вимагати від дитини розуміння всіх ваших почуттів.
 

   Необхідно:
• Прищепити дитині інтерес до пізнання довкілля, навчити спостерігати, думати, осмислювати побачене та почуте.
• Навчити її долати труднощі, планувати свої дій, поважати оточуючих;
• Приділяти належну увагу фізичному розвитку дитини, особливо моторики, використовуючи ліплення ; малювання;
• Подбати про постановку руки при письмі;
• Заохочувати допитливість дитини, прагнути, щоб вона дізнавалася щось нове для себе;
• Формувати в дитини вміння ставити запитання, заохочувати її міркування:
• Намагайтеся, щоб дитина більше часу проводила з дорослими, робила з вами домашню роботу,

  бачила, як ви спілкуєтеся з людьми.